"Моя Україна"
Сльоза на очах як зоря, що не згасла.
Краплина мала волошкових світань.
Її не втирай, не спіши передчасно –
То свято душі після довгих страждань.
Молись, молись до Всевишнього Бога –
Вже досить земним поклонятись богам.
До Нього ти йшла неоправдано довго,
А нині тебе Він запрошує в храм.
ПРИCПIВ
Моя Україна, червона калино,
Ти - небом високим в зіницях моїх.
Ще вчора рабою була на колінах,
А нині в молитві спокутуєш гріх.
Згадай–но своє вікопомне минуле.
Господня тебе берегла благодать.
Її пам’ятаєш ти, ще не забула.
Думки твої знову до Бога летять.